19 грудня у Керецьківській загальноосвітній школі I-III ступенів було дуже весело і радісно. До школи завітала  голова Свалявської районної ради Ливч Мирослава Михайлівна, та Вальо Василь Іванович , які привітали дітей з Днем Святого Миколая, і роздали дітям подарунки від депутата Ланьо Михайла Івановича. Учні 3-А класу зустріли їх з невеличким концертом. Педагогічний колектив та учні школи щиро вдячні за подарунки.

20 грудня у Свалявській загальноосвітній школі I-III ступенів №3 Оксана Гаврилівна Пилипанинець провела навчання голів учкому. Були обговорені важливі питання та проведено майстер клас по виготовленню собачки - символа 2018 року.

22.11.2014р. у Керецьківській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулася акція «Запали свічку» у День пам’яті жертв голодорому 32-33 рр.

Батьки  провожають своїх дітей у шкільне  життя.

Винесення прапора України, виконання державного та шкільного гімнів.

Гості щиро привітали вчителів та учнів з початком навчального року.

Виступ першокласників.

Теплі слова-побажання від батьків та випускників.

Урочиста лінійка Свята першого дзвоника завершилася народженням учасників ІІІ Всеукраїнського етапу військово-патріотичної гри «Сокіл"-"Дружа"

                                                                      Її величність – Жінка

…жінка – як музика, її можна любити,

                                                                                                 навіть не дуже розуміючи.

Ліна Костенко

         Мабуть не випадково семінар-практикум педагогів-організаторів Свалявщини на тему «Її величність – Жінка» у Керецьківській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся саме в день 85-ліття видатної української поетеси Ліни Костенко.

         З самого ранку у школі було надзвичайно гамірно та весело. Всі завзято та енергійно готувалися до зустрічі гостей. Святково прибрана зала, створена імпровізована сцена. У вікна грайливо заглядають промінчики весняного сонця. Буяння веселкових фарб, квітів, піднесеного настрою. Всі в очікуванні гостей. І раптом радісний вигук: «Приїхали!»

         І на порозі навчального закладу Оксану Гаврилівну Пилипанинець –  методиста районного відділу освіти з виховної роботи з учасниками семінару-практикуму зустрічають директор школи Василь Васильович Андрела, заступник директора з навчально-виховної роботи Василь Михайлович Маровді, заступник директора з виховної роботи Марія Іванівна Дочинець. Господиня свята – педагог-організатор Вікторія Василівна Титинець дивує несподіваним сюрпризом. На адресу гостей у виконанні вокального ансамблю хлопчиків «Сколомийка» під керівництвом вчителя музики Марини Іванівни Сакаль лунають керечанські коломийки, в яких оспівана врода, працелюбність та жіноча доброта. Приємні та чарівні усмішки присутніх стали свідченням того, що вони сповна відчули справжній керечанський колорит, а подаровані хлопчиками маленькі букетики перших весняних квітів милували очі та зігрівали серця.

           Відкриття семінару відбулося надзвичайно красиво. Звучать віршовані рядки про Гімн і Прапор України, які декламують Марія Сакаль, Марія Федорянич, Денис Попович. Під звуки маршу крокують неодноразові переможці патріотичних змагань «Сокіл-Джура» Богдан Марфинець та Марія Нитка. Майорить Прапор України. Звучить Гімн. Всі присутні в залі стоять струнко.

           Наша школа – це теж маленька держава зі своїми правилами, традиціями, символами. І знову лунають звуки маршу. Вшановуємо Прапор школи. На сцені вчительський ансамбль «Освітяночка» виконує шкільний Гімн. Акомпанує Володимир Михайлович Каланич.

        Жінка… Чарівне, ніжне створіння. Про неї співають пісні, складають вірші. Її вивчають, але все одно вона залишається загадкою. На сцену виходить учениця Неля Федорянич і під звуки ліричної мелодії читає поезію Ганни Чубач «Жінка». в цей час на екрані з’являються постаті відомих українок та жінок світу. (Демонструє голова учкому Валентина Кривка). Актуально у наш неспокійний час звучать строфи вірша :

Накотяться біди – повинна здолати.

Підкотиться туга – повинна мовчать.

Немеркнуче світло: я – жінка, я – мати,

запалена Богом остання свіча. 

          До сліз розчулила гостей декламація поезій про бабусю та маму ученицями 4-Б класу Вікторією Сможаник, Олександрою Капуста, Іриною Титинець, Олександрою Пацан, Вікторією Сай, Валентиною Ковбень.

          Учні дивували гостей чудовими художніми номерами. Наприклад, Михайло Сакаль розвеселив присутніх вмілою пародією та імітацією на італійського співака Тото Кутуньо, який висловив найщиріші побажання жінкам «італійською мовою» з українським перекладом. Перекладач – Марія Федорянич. Його спів супроводжував танець зі стрічками, який виконали : Аліна Грига, Неоніла Маровді, Аліна Петрунько, Оксана Сакаль.

         Жіночі будні були майстерно відтворено учнями Марією Сай Денисом Поповичем, Валентиною Ковбень, Василем Стецько, Іваном Нитка у сценці під назвою «Ранок у кінематографічно-вчительській сім’ї». Бурхливими оплесками гості відмітили пісню «А ти просто кохай» у виконанні Олесі Григи та Марії Сай. Оригінальним був гімнастичний номер, яким порадували Богдан Кривка та Вадим Коваль. Справжньою окрасою свята став танець «Подоляночка» у виконанні учениць: Дарини Григи, Олександри Масланич, Олександри Мотиль, Ірини Куруц. Під звучання пісні «Перлина Україна» на сцену виходять всі учасники виступу.

          Слово бере Оксана Гаврилівна Пилипанинець. Вона відмітила, що Керецьківська ЗОШ І-ІІІ ступенів є однією з кращих у всіх напрямках навчально-виховної роботи. Захід, проведений Вікторією Василівною Титинець згідно плану роботи районного методоб’єднання педагогів-організаторів, є яскравим цьому свідченням. Оксана Гаврилівна наголосила на тому, що в теперішній важкий для України час Керецьківська школа знаходиться у трійці кращих волонтерів району. Вона сказала: «Мені надзвичайно приємно вручити Грамоти-подяки від командира військової частини В0124 підполковника О.Г. Зими за неоціненну допомогу у розбудові та становленні наших Збройних Сил кращим волонтерам школи». Грамоти-подяки одержали: заступник з виховної роботи Марія Іванівна Дочинець, Вчитель фізичного виховання Мирослав Іванович Бучмей, педагог-0організатор Вікторія Василівна Титинець, практичний психолог Тетяна Михайлівна Федорянич та учні школи: Марія Нитка, Ірина Сакаль, Дмитро Нитка.

         Роботу семінару продовжила презентація педагога-організатора Вікторії Василівни Титинець, у якій вона висвітлила всі напрямки своєї професійної діяльності.

       У обговоренні брали участь: Оксана Гаврилівна Пилипанинець, Жанна Йосипівна Ярчич – директор Будинку школяра, Оксана Федорівна Попович – голова методоб’єднання педагогів-організаторів, Марія Іванівна Дочинець, Василь Михайлович Маровді, Василь Васильович Андрела. Всі виступаючі відмітили високий рівень проведеного заходу. Різноплановий та неординарний підхід до висвітлення теми, різну вікову категорію учасників виступів та участь учительського ансамблю. Вікторія Василівна має організаторські здібності, вміє згуртувати учнівських колектив, зробити його єдиним цілим, що впевнено крокує до своєї мети. Недарма її професійним кредо є слова : «Спершу люблю, а потім учу».

       На завершення учасники семінару-практикуму відвідали шкільний історичний музей, яким керує вчитель історії та правознавства Петро Михайлович Матіко.

Тетяна Федоряни, практичний психолог

Керецьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Чим яскравіш

 Кремля світили зорі,

Чим дужче вождь про щастя дув у вуса,

Народ Вкраїни від голодомору

 Мільйонами в землі перевернувся.

М. Московка

Помирало щодня — 25 тис. людей. Щогодини — 1000 людей. Щохвилини — 17 людей.
  Багатовікова історія українського народу мала не одну трагічну сторінку. Трагедія 32—33 років — злочин вла­ди проти власного народу. За механізмом творення і страхіт­ливими наслідками його слід занести до книги трагічних дат в історії людства. В Україні штучний голод виморив від 8 до 11 млн. людей — точної кількості не визначено і сьогодні.

   Голодне лихоліття, яке випало на долю україн­ського народу, найболючіше вразило дітей. Вони виявилися найменш захищеними, не брали участі в колгоспному вироб­ництві, а відтак не одержували рятівних 100-300 г хліба на працюючого.

   Жахливим випробуванням для підлітків став 1932 рік, впродовж якого масово гинули діти в містах і селах. Вони тихо помирали, не дочекавшись допомоги. Діти гинули з різних причин: від опухання та хвороб, ставали жертвами канібалізму, накладали на себе руки. Селами у той час блу­кали юрби голодних і виснажених дітей.

  Голодомор 1932-1933 рр. - одна з найстрахітливіших сторінок у новітній історії українського народу. Роки державної незалежності України стали часом складного усвідомлення причин перебігу та наслідків національної катастрофи українців. 28 листопада 2006 року Верхвна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу.

  Сколихнулась Україна від скорботи і жалю. Припустилися від чорного болю жолобних стрічок Державні прапори. Запізнілими дзвонами шукаємо мільйони українських душ, щоби вписати їх в історію Пам'яті.

Підготували:

 Педагог-організатор В.В.Титинець

                                                                                                                                  Учком школи

                                                         До Дня української писемності та мови

                                                   Плекаймо рідне слово

                                                                                                              І мови нема без народу,

                                                                                                              І народу без мови нема.

                                                                                                                           В. Забаштанський

     Мова – це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття.

     Мова – це особистість. Вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь, гідність, своє минуле і майбутнє.

     Мова – це невичерпна духовна криниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум, почуття.

     Українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше, найболючіше…

     Дев’ятого листопада православна церква вшановує пам'ять святого преподобного Нестора –літописця. У цей день Україна святкує День української писемності та мови. І щорічно. Відзначаючи це свято, ми гуртуємося задля відродження духовності, зміцнення державності. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе в рідному слові.

     Саме школі належить провідна роль в організації національного, мовного та мовленнєвого розвитку молодого покоління. «Без усякої іншої науки ще можна обійтися,- стверджував І. Срезневський, - без знання рідної мови обійтися не можна».

     Керецьківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – не виняток. Радо зустрічає учнів та гостей Світлиця українського слова. Святково прибраний зал, у вишиванках та українських віночках – учні старших класів.

     Розпочав свято заступник директора з  навчальної роботи В.М. Маровді, який відзначив роль преподобного Нестора - літописця в розвитку української мови. Наголосив на значущості духовного скарбу – рідного слова та порадував усіх присутніх приємною звісткою – нагородженням Шевченківською премією земляка М. Дочинця. З вітальним словом до учнів звернулася також методист відділу освіти Л.В. Андрела, яка сказала,що саме 9 листопада за традицією стартує ХVМіжнародний конкурс знавців української мови ім. П. Яцика. Мовна ситуація в Україні дуже непокоїла П. Яцика. Бо він був переконаний, що є мова – є й держава, немає мови – немає держави. Так народилася ідея конкурсу з української мови для української ж молоді. Лариса Василівна побажала учасникам конкурсу успіхів на шкільному та районному його етапах, задля утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу.

Як мова живе – живе з нею

Міцний і живучий народ.

Вона-бо душею своєю

Хоронить його від негод!

    Такими словами розпочали свято учні 10-Бкласу (вчитель Т.В. Пацан), представивши стінгазету «Рідна мова – всесвіту основа», ознайомили всіх присутніх з відомими мовознавцями О. Потебнею та В. Грінченком, що дбали про чистоту і збагачення рідної мови.

    Логічним продовженням заходу став виступ учнів 11-Б (вчитель Г.І. Суплінчак) з цікавим матеріалом про перших творців слов’янської азбуки – Кирила та Мефодія.

     Змістовною та пізнавальною була газета «Невмируще наше слово» учнів 8-А класу (вчитель Т.В. Пацан), де наголошувалося, що наш обов’язок -берегти й примножувати цей духовний скарб, переданий нам у спадок попередніми поколіннями.

     Сумними почуттями й переживаннями пройнялися всі учні в залі, слухаючи «Календар трагічної долі української мови», представлений учнями 11-А класу (вчитель Г.І. Суплінчак).

     Приємно вразили учасники 10-А класу (вчитель Т.В. Пацан), які, гортаючи сторінки народної творчості, відшукали прислів’я та приказки, найкращі вислови про неоціненний скарб – мову, зауваживши, що слово - то промінь мудрості.

      Підсумували свято учні 8-Б класу (вчитель Г.І. Суплінчак),  доповнивши його інформацією про те, що українська мова входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

     Завершив свято директор школи В.В. Андрела, який наголосив, що у стрімкому  вирі сучасного життя, в час інформаційних бумів і постійних стресів лише слово здатне спонукати людину спинитися й замислитись: хто ми, чиїх батьків діти, що принесли у цей світ, що залишимо нащадкам?

     Насамкінець хочеться закликати всіх присутніх любити, вивчати, розвивати рідну мову, у чистоті берегти цей безцінний наш скарб, прислухаючись до порад відомого поета М. Рильського:

Як парость виноградної лози

Плекайте мову.

Пильно й ненастанно

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде.

Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Звіт директора школи Керецьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів на загальношкільних батьківських зборах

У неділю, 31 серпня, в Керецьківській ЗОШ І-ІІ ступенів відбувся звіт директора школи Андрели Василя Васильовича перед батьками та громадськістю села. Василь Васильович прозвітував про підсумки навчально-виховного процесу за 2013-2014н.р. та конкретно про період на посаді директора  з листопада 2013 року.

    Питання підсумків навчально-виховного процесу, стану матеріально-технічної бази та завдань, які стоятимуть перед педагогічно-учнівьким колективом у новому 2014-2015 н.р. було детально висвітлено директором на слайдах за допомогою мультимедійної дошки.

   В обговоренні звіту брали участь:

В.М. Маровді –заступник директора з навчально-виховної роботи;

М.І.  Дочинець – заступник директора з виховної роботи;

М.І. Бучмей – вчитель фізкультури;

Т.М. Круглякова – мама учениці 8-А класу;

Т.М.Титнець - завідуюча дитячим садком, мама учениці 4-Б класу.

С.Д. Федорянич – мама учениці 11-А класу;

Сакаль Ірина – учениця 9-Б класу. Член учнівської ради старшокласників;

В.В.Вальо- районий депутат;

М.М. Маровді - сільський голова.

   Всі вони відмітили належну роботу педагогічно-учнівського колективу та напрацювання в школі за звітній період. Роботу директора школи оцінене «добре».

     День знань...Першовересень крокує по Україні.

Першовересень… День стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів.

   Галаслива дітвора ще зрання зібралася на шкільному подвір’ї.

   Урочиста лінійка розпочинається гімном  України. Звучить народна пісня «Пливе кача». В небо летять жовто-блакитні кульки в пам’ять Небесної сотні.

  Виступ директора Керецьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Андрели В.В. цього року особливо лаконічний і стриманий. Він вітає всіх з новим навчальним роком і бажає мирного неба.

   Переможцям районних та обласних олімпіад, конкурсу Яцика  та спортивних змагань вручають грамоти і грошові винагороди. За перше місце учні отримують 90 гривень,за друге місце - 70 гривень, за третє місце – 60гривень. Всього учні отримують 3000 гривень, які щороку виділяє сільська рада с. Керецьки по програмі «Обдаровані діти».

   Випускники минулого навчального року вже отримали 1000 гривень, які виділив Вальо В.І., депутат районної ради.

   Заступник директора з навчально-виховної роботи В.М. Маровді дарує школі два мікрофони.

   На лінійці  виступають випускники, першокласники, вчителі і батьки.

   Лунає перший дзвінок і дітвора прямує до свіжопофарбованих класних приміщень, де класні керівники розпочинають перший  урок «Україна – єдина країна».

   Вони розповідають дітям про те, що українці – велика нація, яка зуміла об’єднатися на Майдані, вибороти справедливість, нація, гідна зайняти достойне місце у світовій спільноті.

 Галина Ракіна, голова методоб’єднання класних керівників

                           Керецьківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                  ЛИСТ СОЛДАТОВІ

Добрий день, мій любий солдате!

                 У таку важку хвилину я звертаюсь до Тебе, бо Ти є зразком для всіх хлопчиків нашого класу і для мене особисто. Ще зовсім недавно слово «війна» не викликало у нас ніяких почуттів, а вже тепер – наганяє на всіх страх і сум.

                Сподіваюся, що дуже скоро прийде той час, коли цей лист буде лише згадкою про те «пекло» через яке всі солдати Української Армії пройшли. Бережи себе задля майбутнього: ти побачиш іще своїх дітей, внуків, правнуків та щасливу Україну.

                 Я щоденно молюся перед іконою Божої Матері за Твоє здоров’я і Твоїх побратимів, та вірю, що Вона буде Вам помічницею. Ви віддаєте свої життя за наш спокій, а ми вам – свою любов та шану. Кожну неділю та свято наші односельчани на колінах у Божому храмі моляться за Мир на Україні. Впевнена – Господь їх почує.

                Повертайся живий і ми збудуємо нову Україну. Добро завжди перемагає зло – треба тільки вірити.

Дай Боже нам перемоги!

З повагою до тебе учениця 4-А класу Симканич Олександра

                              Тарасе, ми чуємо тебе через століття!

         У кожної нації є особистості, що стали її символами, без яких націю як таку уявити неможливо. Для українців такою особистістю є Тарас Григорович Шевченко – поет, художник, український Мойсей, наше минуле, сьогодення й майбутнє.

        Шевченко – людина універсальних обдарувань та інтересів. Його життя і творчість присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли рідна країна буде незалежною, суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливі.

        Читаючи вкотре твори Кобзаря, ми пересвідчуємося, що все, що робив, робив в ім'я і задля України.

        200-річчя від дня народження великого генія, на мій погляд, – знаменна подія для всього людства.

        Шевченківські урочистості – Дні пам'яті Кобзаря – крокують українською землею, крокують світом, де живе незгасна людська пам'ять про славного сина України.

        Вшановують Шевченка і у Керецьківській ЗОШ  I-III ступенів. До його 200-річчя заплановано ряд заходів, урочистостей на цілий рік.

        Ще з вересня 2013 року вчителями-філологами (Пацан Т.В. і Суплінчак Г.І.) було організовано учнівсько-вчительський марафон «Слухаєм голос безсмертний Тараса». Щотижня поезію великого Кобзаря декламували школярі та вчителі біології, основ здоров'я, математики, історії. Планується продовжити марафон до кінця навчального року.

        Вчителькою рідної мови та літератури Пацан Т.В. разом із учнями підготовлено солідний фотоальбом «Шевченко – майстер слова та пензля», присвячений 200-річчю від дня його народження.

        За старою доброю традицією у березневі дні, коли явився світові великий Кобзар, ми ще раз звертаємось до постаті українського генія, його безсмертної духовної спадщини.

        В один із таких сонячних березневих днів у нашій школі відбулося свято – театральне дійство «Слава Кобзареві» за участю дев'ятикласників і вчителя української мови та літератури Пацан Т.В. Здається, в цей день у стінах школи витав дух самого Шевченка. Святково прикрашена зала сприяла створенню піднесеного настрою. Руками учнів і вчителів-словесників оформлено стіннівки. Дев'ятикласниками виготовлено плакати та вишито рушники. Підготовлено виставку творів поета, декорації до свята.

        В центрі зали – великий портрет Тараса Шевченка, уквітчаний рушником. Біля нього – запалена свічка. Свято розпочалося. Вступне слово вчительки, вихід учнів у чорному вбранні зі свічками в руках під жалібний гімн «Пливе кача» схвилювали душі та збентежили серця усіх присутніх. Так учні вшанували пам'ять Героїв Небесної сотні. Потім – хвилина мовчання…

        Далі дев'ятикласники – шанувальники творчості митця – чарували нев’янучим  у своїй красі поетичним словом, вживались в багатющий світ образів Шевченка.

           Композиція свята дуже неординарна, цікава. Одна ява змінювала іншу, як кадри у кіно. Першим і головним персонажем на цьому святі став Кобзар (Грига Василь). У другій яві до нього приєдналася Українська красуня (Бучмей Тетяна). Незабаром з'явилися й інші герої шевченкових творів: Щаслива мати (Сакаль Василина) й Катерина (Левко Яна) зі сповитими дітьми на руках, Черниця (Данканич Віталія), славні Гайдамаки (Грига Михайло, Нитка Іван I, Марфинець Іван В.).

        А який спалах емоцій і захоплення у глядачів викликали тендітна, ніжна Лілея (Бута Марія) і Цвіт Королевий (Сай Михайло)!

        Справжню акторську майстерність показали Русалка (Титинець Христина), Красуня (Нитка Марія), ОксанаТитарівна (Масланич Юлія). Зворушливо зіграла ролі пара Галя (Грига Вероніка) і Назар Стодоля (Марфинець Богдан).

        Аудиторія була приємно вражена виходом босого Кріпака (Нитка Василь) і Пастуха (Попович Роман) у супроводі дівчини (Масланич Наталія), що так чітко і виразно продекламували свої поезії. По-дитячому вибігли на сцену Діти на Великдень, що гралися крашанками й хвалилися обновами (Слепко Мар'яна, Титинець Христина, Бучмей Наталія, Грига Михайло, Марфинець Іван В., Карапа Роман).

        Оригінальним і неповторним став вихід трьох Духів у білому (Карапа Роман, Грига Михайло, Марфинець Іван В.) та трьох Ворон (Шовшка Тетяна, Капуста Христина, Дудура Вікторія) – героїв поеми-містерії Т.Шевченка «Великий льох».

        Та незабутньою і по-справжньому щирою виявилася Україна (Сакаль Ірина), яка свою роль зіграла бездоганно.

        Прозвучав і безсмертний «Заповіт» іноземними мовами: французькою (Нитка Марія), німецькою (Масланич Юлія), англійською (Кондор Діана), російською (Ткачова Соломія).

        Не обійшлося свято Т.Шевченка і без пісні, яку він так любив. Керецьківський ансамбль учителів «Освітяночка» виконав «Тополю» та «Реве та стогне Дніпр широкий». Тож гучні оплески і схвальні відгуки були їм забезпечені.

        Наостанок – вихід учнів-акторів під музику «Українці великі й малі» та незабутнє фото на згадку.

Заступник директора В.М.Маровді та методист відділу освіти Л.В.Андрела подякували за підготовлене свято, за отримані приємні враження і наголосили на значущості образу Кобзаря та його творчої спадщини для нас, нащадків.

         Я особисто хочу щиро подякувати усім учням, які взяли участь у святі, їхнім батькам, усім, хто зміг знайти час, щоб побути наодинці з Шевченком, адже його слово вчить нас бути мудрими, рішучими, справедливими, добрими і щирими.

        Особливу подяку висловлюю колегам-учителям ансамблю «Освітяночка», які теж активно долучилися до вшанування пам'яті Т.Шевченка.

       Пам’ятаймо Шевченка, цінуймо його невмирущу творчість, любімо Україну, як він любив, будьмо такими, як він хотів!

       Завершити написане хочеться віршем, складеним ученицею 7-А класу Пецко Вікторією:

                      Стоїть Тарас наш всемогутній –

Легенда пам'яті жива.

А біля ніг Дніпро ревучий

Рідненьку землю омива.

Стоїть і дивиться вперед

На землю рідну, милу Україну,

Де жив, де ті вірші творив,

Що славлять нашу Батьківщину.

                                                                                              ПАЦАН Т. В.      

                                                               учитель української мови та літератури

Україна – єдина! Ми за Мир!

  Щороку в другій половині вересня в день відкриття чергової сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у всьому світі традиційно святкують Міжнародний день миру.

    22 вересня це свято відбулося і у нашій школі. 

    В цей день на всіх  чекав сюрприз.

    На головному вході стояли учні-активісти, які в’язали символічну Стрічку Миру  вчителя, учням та гостям школи.

Відбулася і тематична лінійка – «Україна - єдина!». «Ми за Мир!»

     Нема на всій Землі бажанішого слова, ніж «мир», ненависнішого, ніж «війна». Це слово звучить по-різному на континентах Землі, але скрізь воно означає можливість спокійно жити під ясним небом, учитися, працювати, любити й поважати одне одного. Мир – це свято людей, свято всіх дітей. Без миру нема дитинства, немає майбутнього.